Сьогодні на наших очах народжується нова Божа сім’я в імені - Україна. Богування цього святого «короваю» почалося в серці нашої землі. Порухами Божої десниці перший заміс свободи почався в Києві на Майдані. В цей заміс було, як у весільний коровай, закладено всі доленосні задуми і найвищі Божі цінності: Любов, Мир, Прощення, Віру, Силу, Чистоту душ, Волю і Правду…
Багато хто ставить собі запитання: "Чи зависока ціна?"
Свобода – найвища цінність у Божій скарбниці, і вона має найвищу ціну. І це не є ціна грошей чи будь-чого матеріального в матеріальному світі. Тих, хто сплатить цю ціну своїм чистим служінням любові, Бог обрав ще до їхнього народження в цьому світі. Ці втілені ангели прийшли на відкуплення не лише нашої землі, а всього світу, що поглинутий темрявою мамони, цинізму і байдужості. Вони мали бути показово юними, прекрасними і невинними, щоби струснути найчерствіші серця і збудити лавину протесту, яка повалила лігво дракона. Щоби кожному стало очевидним, як багато чого у своєму житті, яке лише починалось, вони свідомо зреклися заради свободи.
Бог дарував Україні свободу, за яку гинули упродовж тисячоліття цілі покоління – під мечами і кулями різних завойовницьких орд, в голодоморах і геноцидах. Виносив на руках нашу свободу і кожного з нас, рятуючи погодою і врожаями, даючи варіанти й можливості протистояння злу.
Не помітили, не оцінили, забалакали, записали в резерв особистих капіталовкладень, втопили в наріканнях, байдужості і цинізмі.
Поснули.
Тепер виставлено ціну. І кожною проявленою дією Божої Волі руйнується брехня, яка глибоко уразила кожного з нас. Ця тотальна брехня має різні лики і прояви – на заході, на сході, на півдні України і в Криму, - у кожній людині зокрема. І намагання будь-кого силою переконати іншого у власній правоті призвело до різкого розхитування нашого спільного ковчегу на хвилях вселенського цунамі.
Правда постала – як мільйонноликий дракон, кожна голова якого намагається поглинути і вкусити іншу. І тільки серце Правди б’ється незворушно. І той, хто врівноважить своє власне серце з ритмом її серця, - переможе самого себе і стане найбільшим серед переможців…
Бо всяка перемога – це найперше панахида за загиблими. В перемоги обличчя сумне…
Нині сам Бог ліпить Україну: то з одного боку товче тісто кулаками, то з другого, аби стало однорідним і отримало досконалу форму. І де ще є брехня, де ще скавучить ненависть і засліплює ілюзія, - там богує Бог.
Немає коментарів:
Дописати коментар